гудити


гудити
(виновити осуд, виражати невдоволення), ганити, ганьбити, знеславлювати, критикувати, осуджувати, не похваляти

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • гудити — джу, диш, недок., перех. і без додатка. Виносити осуд, виражати незадоволення; ганити; прот. хвалити …   Український тлумачний словник

  • гудити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • осуджувати — I = осудити (виявляти неґативне, несхвальне ставлення до кого / чого н., висловлювати невдоволення), засуджувати, засудити, судити, гудити, о(б)гуджувати, о(б)гудити, ганити, плямувати, ганьбити, таврувати, шельмувати, ганьбувати, хулити; брити… …   Словник синонімів української мови

  • гулить — гулю ласкать, льстить . Маценауэр (LF 7, 204) сравнивает с др. исл. gulli qui blanditur (см. о последнем Хольтхаузен, ZfslPh 22, 149). Сюда же, возм., также др.русск. гульнъ чудодейственный (Толст. Сборник XIII в.), которое Соболевский (РФВ 70,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • ганити — ню, ниш, недок., перех. 1) Те саме, що гудити. 2) Докоряти кому небудь; лаяти, сварити …   Український тлумачний словник

  • запащекувати — у/ю, у/єш, док., фам. Почати пащекувати, розпускати плітки, гудити кого небудь …   Український тлумачний словник

  • обмовляти — я/ю, я/єш, недок., обмо/вити, влю, виш; мн. обмо/влять; док., перех. 1) Неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого небудь; ганити, гудити. || Поширювати неправдиві чутки, які плямують кого небудь. 2) Несправедливо звинувачувати,… …   Український тлумачний словник

  • ославлювати — юю, юєш і рідко ославля/ти, я/ю, я/єш, недок., осла/вити, влю, виш; мн. осла/влять; док., перех., рідко. 1) ким і без додатка.Поширювати погану славу (плітки, осуд, огуду і т. ін.) про кого небудь; обмовляти, гудити, неславити. || Те саме, що… …   Український тлумачний словник

  • погудити — джу, диш, док., перех., розм. 1) Гудити якийсь час. 2) Винести осуд, висловити невдоволення; прот. похвалити …   Український тлумачний словник

  • порочити — чу, чиш, недок., перех. 1) Розпускати плітки про кого небудь, позбавляти когось доброго імені; ганьбити, знеславлювати. || Паплюжити що небудь гідне поваги. || Принижувати, безчестити кого , що небудь ганебними вчинками. || рідко. Бути вадою,… …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.